Монографія присвячена вивченню мелосу народнопісенної епіки (билини,
балади, думи, історичні пісні, хроніки), що розглядається у тісному зв'язку з
історичними і територіальними умовами її розвитку, виконавською традицією
кобзарів і лірників. У праці здійснено спробу охарактеризувати найважливіші
ритмоінтонаційні структури строфічної і астрофічної епіки з урахуванням її
типологічних закономірностей, розроблено парадигматичну методику аналізу
пісень і дум, їх трансформацію у зв'язку з просторово-часовим рухом (на рівнях
ритміки та мелодики), взаємодії в них традиційного та імпровізаційного начал.

Адресована фольклористам, мистецтвознавцям, етномузикологам, літературознавцям

Наукова думка, 1979 - 245 стор. збільшений формат