Ціна - 1 пакет 20,00 грн. Любисток трава — багаторічник, що володіє масою лікарських властивостей, прозваний у народі любимо-травою, гірським або зимовим селерою, любистиком, зорею, або любовним зіллям, любчиком. І це далеко не всі назви, якими величають рослина. Любисток лікарський - єдиний представник роду Любисток сімейства Зонтичних. Любисток має товстуватий корінь з відгалуженнями. Основний стебло високий, близько 1-2 м, прямостояче, голе, з порожньою серединою, соковитий. Ближче до верхівки розділяється, утворюючи відростки. Суцвіття любистку являють собою складні парасольки діаметром близько 12 см, утворені сукупністю дрібних, жовтих кольорів. Суцвіття оточують маленькі, скупчені, прилеглі один до одного листочки (обгортки або обгорнення). Зацвітає на початку літа, цвітіння триває до кінця серпня. Любисток – ценное диетическое и лекарственное растение. И хотя его химический состав изучен недостаточно, он ценится за высокое содержание эфирных масел, придающих ему специфический аромат. Он содержит большое количество сахара, дубильных веществ, кумаринов, яблочную кислоту, смолы, камедь, эфирные масла, содержание которых в свежем растении составляет 0,3–0,5%, а в высушенном – 0,6–1,0%. По содержанию витамина С любисток не уступает сельдерею, а по каротину – моркови. Любисток здавна відомий у народній медицині, особливо коріння. Раніше при застуді селяни любили паритись у лазні віниками з листя любистку. Дітям давали є молоді стебла і листя для вигнання глистів. В даний час коріння рослини включені у фармакопеї Німеччини, Нідерландів, Швейцарії, Фінляндії. Використовуються вони і в тибетській медицині, а також в гомеопатії. Любисток не токсичний, не має протипоказань, тому вживати його можна всім. Він стимулює діяльність залоз внутрішньої секреції, підвищує життєвий тонус. Ось вам доступне і безкоштовні ліки з грядки, яким наші прабабусі успішно лікували багато проблем, особливо пов'язані з сечовою системою.